четвер, 29 травня 2025 р.

Майстерня для батьків. Створення безпекового емоційного стану у дітей засобами мистецтва під час війни.

 Шановні батьки та опікуни!

Воєнні дії, які зараз відбуваються – це велике випробування для кожного, незалежно від віку, професії чи соціального статусу. Вони викликають емоційну реакцію – нормальну поведінку на ненормальні події (події, що виходять за межі звичайного життєвого досвіду). Але найбільш вразливими та незахищеними залишаються діти. Вони не в змозі повністю усвідомити сенс того, що відбувається, тому просто запам’ятовують ситуацію і свої переживання в цю мить, концентруються на тому, що вражає.

Наше завдання – допомогти дітям, зменшити стресове навантаження на них, створити хоч невеликий простір безпеки чи то під час перебування в укритті, чи переживаючи наслідки воєнних подій завдяки підтримці, спілкуванню, переключенню уваги.

Одним із найдієвіших способів підтримки дитини у такий період є заняття творчістю, які заспокоюють, відволікають від негативу й допомагають впорядкувати думки. Завдяки ним можна допомогти подолати стрес, депресію, страхи, поганий настрій та тривожні стани.

Чому важливо розвивати в дитини дрібну моторику рук за будь-яких обставин, навіть під час війни, навіть у бомбосховищі? Насамперед тому, що робота з нитками, папером, пластиліном заспокоює, повертає в мирне життя. Дитина концентрується на тому, що вона робить, а отже, відволікається від сумних думок. Страх відступає. Окрім цього, робота над творчим виробом забезпечує контроль над тілом. Тож можна порадити батькам, готуючись до перебування в укритті, покласти у рюкзачок дитини хоча б якісь матеріали для творчості.

Серед великої кількості видів мистецтва виокремимо ті, які найдоступніші за матеріалами та можливістю виконання:

  • ліплення з будь-яких пластичних матеріалів (пластилін, глина, солоне тісто…);

  • робота з папером (оригамі, колаж, аплікація…);

  • малювання (різноманітними матеріалами, на склі, мокрому папері, пальчиками, нитками…);

  • робота з текстилем ( створення мотанок з підручних матеріалів).

Ліпленя. Цей вид творчості без перебільшення впливає на емоційний та психічний стан кожної людини, знімає емоційну психічну напругу, допомагає формувати позитивну та адекватну самооцінку.

   

Оригамі – мистецтво складання паперу. Метою цього мистецтва є створення різних фігур шляхом використання схеми геометричних згинів і складок. Заняття оригамі зменшують рівень тривожності й підвищують упевненість у своїх силах, що дає змогу говорити, що оригамі володіє терапевтичним ефектом.

 

Колаж – це прийом в образотворчому мистецтві, завдяки якому на певну основу наклеюються різні матеріали, що різняться кольором і фактурою.

0300c180-b737-263x351.jpg0300c18n-1bb6-236x354.jpg

https://pin.it/7eGQBob https://pin.it/7eGQBob

0300c1az-ca83-329x332.jpg0300c1bh-e119-266x318.jpg

https://pin.it/59mNoQN https://pin.it/1tK7Bg0

Аплікація – виготовлення різних художніх зображень нашиванням або наклеюванням на основу різноманітних матеріалів (тканини, паперу, шкіри тощо).

 

 

Малювання – це своєрідне медитативне заняття, що сприяє звільненню розуму від думок, що спричиняють стрес. Якщо відволікти дитину від джерела стресу й дозволити трохи помалювати, це допоможе їй швидше впоратися з важкими емоціями. Існує надзвичайно багато технік малювання, нетрадиційних технік: малювання на склі, малювання пальчиками, малювання на мокрому папері, малювання мильними бульбашками, малювання різноманітними матеріалами від звичайних пензликів, фломастерів, олівців до кухонних губок, ниток, вушних паличок та пластикових виделок. Вашій увазі пропонується кілька цікавих ідей.

 

Ниткографія – викладання за допомогою шнурка або товстої нитки контурних зображень різних предметів, тобто «малювання» за допомогою нитки. Ця техніка розвиває пам’ять, акуратність, дисциплінованість, фантазію, дрібну моторику, зоровий аналізатор, увагу та мислення.


Створення ляльок-мотанок з підручних матеріалів дозволяє: удосконалювати дрібну моторику рук і координацію рухів, абстрагуватися під час створення виробу. З готовими ляльками можна проводити ігри, які через ляльку допомагатимуть дитині вивільняти негативні емоції й почуття, а також витіснятимуть небажані події.

Структура таких занять творчістю має в собі два компоненти. Один – невербальний, творчий, неструктурований, де головним засобом самовираження виступає художньо-діяльна творчість. Другий – вербальний, формально більш структурований. Він передбачає словесне обговорення словесну інтерпретацію створених об’єктів або самого процесу їх створення.

Існує велика кількість технік, які сприяли б відволіканню дитини у критичні моменти, але головне – відчуття підтримки дорослого. Тому дуже важливо - що ви б не запропонували для дитини – робити це разом чи на занятті з педагогом, чи вдома з батьками. Пам’ятаємо, що за будь-яких складних подій і тем дитина намагається на нас покластися. Важливо, щоб ми змогли впоратися зі своєю тривогою і вмістити в себе напругу дитини.

Бережіть себе та людей поруч. Зараз важливе кожне добре та тепле слово підтримки.

середа, 28 травня 2025 р.

💛Лекція: “Життя — найвища цінність”

— Привіт, друзі! Сьогодні ми поговоримо про те, що має найбільшу цінність у світі. Це не золото, не круті ґаджети й навіть не лайки в соцмережах.

Найцінніше — це життя. Твоє, моє, кожного з нас.
Чому? Бо без нього — нічого іншого не існує.


🌟 Що таке життя?

– Як ви розумієте слово “життя”?
– Яке життя ви вважаєте щасливим?

Життя — це постійний рух. Це коли ти смієшся з друзями, коли у тебе є улюблена їжа, мрії, улюблені фільми, коли ти обіймаєш маму чи просто вдихаєш запах весни.
Життя — це історія, яку ти пишеш щодня.


🌧️ А що, коли все не весело? 

Іноді бувають моменти, коли здається, що все погано. Хтось образив. Щось не вийшло. Стало страшно або дуже самотньо. І такі думки іноді можуть з’являтись у багатьох людей:
“Мене ніхто не розуміє”, “Я — зайвий(а)”, “Ніхто не помітить, якщо мене не буде…”

👉 Ці думки не означають, що з вами щось не так. Вони означають, що вам потрібна допомога. І це нормально.


🧠 “Перевірка сили”

Інтерактивне завдання :
Уяви: перед тобою гора, яку треба подолати. Але вона величезна…
Як її подолати?

Варіанти :

  • просити когось допомогти

  • йти маленькими кроками

  • зробити паузу, перепочити

  • шукати інший шлях

💬 Висновок:
Проблеми — як гори. Їх можна подолати не одразу, але завжди є шлях. І найголовніше — ти не один!


🧡 До кого звертатись по допомогу? 

📌 Люди, які можуть допомогти:

  • батьки або рідні

  • друг або подруга

  • шкільний психолог

  • учитель, якому довіряєш

  • гаряча лінія допомоги

📞 Наприклад: 116 111 — Дитяча лінія довіри (безкоштовно, анонімно)

🗨️ Пам’ятай: звернутись по допомогу — це ознака сили, а не слабкості.


✨ Твоє життя — унікальне 

Немає іншої такої людини, як ти.
У тебе є мрії, які не здійснить ніхто інший.
У тебе є історія, яка ще триває.

— І навіть коли здається, що зараз темно, знай — темрява не триває вічно. Завжди настає ранок.
— І твоя історія тільки починається.


📌 Що варто пам’ятати? 

💛 Життя — це дар, який не повторюється.
💛 Кожен із нас іноді має труднощі. Це нормально.
💛 Головне — не мовчати. Просити про допомогу — це правильно.
💛 Ти важливий. Ти потрібен. Ти цінний.


четвер, 22 травня 2025 р.

Як вчителям дбати про своє ментальне здоров'я

 У часи війни вчитель стає опорою і для дітей, і для батьків своїх учнів. Здається, що про власний психологічний стан можна подбати пізніше, якщо вистачить часу. Але турботу про ментальне здоров’я не можна відкладати на потім. Як учителю зрозуміти, що час взяти паузу і потурбуватися про себе? Які прості правила та дії допоможуть запобігти вигоранню? 


Ментальне здоров’я — це не просто відсутність розладів

Ментальне здоров’я охоплює емоційний, психологічний та соціальний добробут. Його стан впливає на те, що ми відчуваємо, як думаємо та діємо. Постійний стрес, вигорання на роботі, складний життєвий досвід чи пережита травма — все це впливає на психіку. І якщо не усувати негативні чинники та не дбати про свій стан, то з часом він буде погіршуватись та може перейти в гостру фазу.

Як зрозуміти, що ваш ментальний стан потребує додаткової уваги?

• ви спите і їсте надто багато або надто мало;

• вам складно взаємодіяти з іншими людьми, хочеться відсторонитись;

• не вистачає енергії, важко займатись звичними справами;

• ви відчуваєте апатію: нічого не приносить задоволення;

• з’являється дратівливість та злість, ви легко засмучуєтесь чи розчаровуєтесь;

• у вас часті перепади настрою.

Чому важливо дбати про власний ментальний стан

Стійкі вчителі — міцна опора для учнів.

Вчителі не лише дають дітям нові знання, а ще й підтримують, допомагають справлятися з життєвими труднощами, вчать бути самостійними та відповідальними. Це складно та емоційно затратно навіть у мирні часи. А під час війни педагоги можуть стикатися з травматичним досвідом і так само, як діти, потребувати додаткової підтримки. Тому у складні часи надзвичайно важливо залишати час для себе, дбати про власний спокій та відпочивати.

У суспільстві наразі зародилось переконання, що ми повинні бути продуктивними 24/7. Повинні невпинно допомагати ближнім, державі, допомагати країні вистояти та перемогти. Але за нинішніх обставин дуже важливо усвідомити, що піклування про себе — це не синонім егоїзму. Це задоволення власних потреб. І в ньому є багато плюсів з точки зору і фізичного, і психічного здоров`я.

Турбота про ментальне здоров’я допомагає впоратися зі стресом та збільшити заряд енергії. Клінічно доведено, що піклування про себе знижує ризик розвитку тривожно-депресивних розладів, покращує концентрацію, мінімізує розчарування та гнів і підвищує відчуття щастя. І найголовніше — це робить людину більш стійкою та стресорезистентною.

Те ж саме доведено для фізичного здоров’я. Турбота про ментальний стан знижує ризик серцево-судинних та онкологічних захворювань.

А ще крім фізичної та психічної стійкості, для нас зараз важлива духовна складова. Адже піклування про себе допомагає людям усвідомити сенс життя. І завдяки цьому ми можемо краще задовольняти власні цінності. Для вчителів, зокрема, це найкращий механізм стати більш ефективними для задоволення своєї цінності — бути підтримкою для учнів і допомогти країні.

Коли душевний біль стає фізичним

Через погіршення ментального стану, наприклад, пережиту травму чи постійну тривогу, можуть з’явитися психосоматичні розлади. Це симптоми чи хвороби, що не мають фізіологічного пояснення. Людина може відчувати біль, мати підвищену температуру чи розлади травлення. Але навіть обстеження у лікаря ускладнюють встановлення першопричин у тілі.

Нейропсихолог Микола Французов визначає такого роду прояви як нездорову адаптацію людини до життєвих обставин. Тобто відбувається перевантаження нервової системи, і вона більше не може справлятися з отриманою інформацією.

Також через поганий психологічний стан можуть погіршитися наявні фізичні хвороби. Одне й те ж захворювання може по-різному перебігати в людей, які перебувають у стресі та тих, хто має стабільний стан.

Важливо розуміти, що просто зняти симптоми психосоматичного розладу недостатньо. Потрібно шукати його справжню причину та працювати з нею.

Як потурбуватися про свою психологічну стійкість

Існують базові правила, про які нам постійно говорять медики та психологи: повноцінний сон, збалансоване харчування, режим дня та фізична активність. Це справді фундамент ментального здоров’я, і нехтувати цими правилами в жодному разі не можна. Адже наш фізичний і психологічний стан пов’язані.

Але поговорімо про менш очевидні речі, що також позитивно впливають на наше ментальне здоров’я.

Впорядкування думок: чекліст для вчителя

Протягом дня у нас виникає безліч думок, і більшість із них — автоматичні. Це наче потік, що пролітає десь на фоні всього усвідомленого. Ці думки можуть бути різного емоційного забарвлення, але у стресових ситуаціях вони переважно негативні.

Автоматичні думки зазвичай дуже короткі. Тому ми часто усвідомлюємо викликані ними емоції, а не самі думки. Але вони можуть негативно впливати на наш стан, викликати тривогу, роздратування чи паніку. Тому важливо «відловлювати» негативні автоматичні думки. Ось як це зробити:

• Уявіть, ви перебуваєте з класом в укритті під час повітряної тривоги. Одна дитина почала панікувати та не може заспокоїтись. Ви схвильовані, і у вас промайнула думка «я нічого не можу вдіяти». Від цього ви могли відчути сильне розчарування та розгубленість.

• У цей момент важливо «вихопити» думку з потоку та проаналізувати її. Запитайте себе: — чи справді ви зовсім нічого не можете вдіяти?

• на що конкретно у цій ситуації ви можете вплинути?

• які ще варіанти заспокоїти дитину можна спробувати?

• Тоді у вас почнуть з’являтися ідеї. Наприклад, ви згадаєте практику заспокоєння, якою ще не скористалися. Або попросите поради у колег, які вже мали успішний досвід справлятися з такими ситуаціями раніше. Корисні поради з психосоціальної підтримки дітей різного віку можна знайти тут.

• Найбільша помилка — повірити у власну негативну думку. Зараз ми щодня намагаємося фільтрувати новини, перевіряти інформацію на правдивість. Так само варто і перевіряти власні думки. Адже не завжди те, що виникає у нашій свідомості, є істиною.

Важливо викорінювати негативні думки, адже вони, наче бур’ян, займають місце у голові. Натомість там можуть з’являтися нові ідеї та позитивні переконання.

Навчіться відмовляти, коли не можете допомогти. Часто ці навички ми інтерпретуємо як власну слабкість. Беремося за завдання, що виходить далеко за межі робочого часу. Не розповідаємо про труднощі колегам, щоб не видатися некомпетентними. Все це забирає час на відпочинок і повноцінний сон, викликає стрес і тривогу. А це своєю чергою погіршує психічний стан і знижує продуктивність.

Пам’ятайте, що ви маєте право просити про допомогу. Але при цьому будьте впевненими та не бійтеся видатися слабкими чи непрофесійними. Якщо не можете впоратися з певною роботою, не виснажуйте та не заганяйте себе у стрес. Пам’ятайте, що поруч є люди, які можуть бути більш компетентними у деяких питаннях. І вони з легкістю вам допоможуть.

Піклуватися про себе важливо. Адже ви не зможете бути опорою для інших, якщо самі не стоїте міцно на ногах. Тож дбайте про своє здоров’я і власну психологічну стійкість.

Вправи, що відволікають від тривожних думок

Вправа «Заземлення»
Ця вправа допоможе усвідомити себе тут і зараз, коли тебе переповнюють важкі думки. «Заземлення» можна робити: вдома, у метро або поки стоїш у черзі до каси.
Вправа складається з трьох дій.
1. Спочатку треба звернути увагу на те, як ти почуваєшся зараз і про що думаєш. Проговори це собі подумки.
2. Тепер спробуй уповільнитися й з’єднатися зі своїм тілом. Це не так складно, як звучить. Повністю видихни повітря з легень, а тоді знову повільно їх наповни глибоким вдихом. Повільно притисни ступні до підлоги. Так само плавно витягни руки вздовж тіла або зімкни долоні перед собою.
3. Остання дія – перенаправити увагу на світ навколо. Які 5 предметів ти бачиш? Які 3-4 звуки чуєш? Які запахи відчуваєш? Проговори подумки, що й де ти зараз робиш. Тепер торкнися коліна або якогось предмета поруч. Помацай, досліди його текстуру, температуру.
Так само помічай, коли з’являються негативні думки. Не забувай перемикати увагу на реальний світ навколо.
Вправа «Відчепитися з гачка»
Іноді важкі думки ніби чіпляють нас на гачок. Ми дратуємося чи замикаємося в собі, чи просто не можемо встати з ліжка й почати день. Це вибиває з колії на деякий час.
Буває, наприклад, спілкуєшся з друзями. І тут зненацька з’являються тривожні думки. Ти вже не включаєшся в розмову, просто тут.
Тоді треба звернути увагу на негативні думки, відчуття чи фізичний дискомфорт, які тебе «висмикнули». Ніби подивитися на них і назвати: «Ось думки про родину», «Ось страх майбутнього», «Ось болісний спогад про…», «Ось гнів», «Ось важкість у грудях», «Ось тиск у голові» тощо.
Для початку так. Але якщо додати фразу «я звертаю увагу», то відчепитися з гачка стане ще простіше.
«Я звертаю увагу на думки про родину», «Я звертаю увагу на страх майбутнього», «Я звертаю увагу на болісний спогад про…», «Я звертаю увагу на гнів», «Я звертаю увагу на важкість у грудях», «Я звертаю увагу на тиск у голові».
Зафіксуй. Тепер треба перенаправити увагу назад на ситуацію. Що там друзі, про що мова? Повертайся до них. Треба постаратися повністю включитися в реальність, у те, що робиш зараз.
Ця вправа допомагає бути людиною, якою хочеться бути й не робити шкоди близьким і собі.
Вправа «Книжка з малюнком»
Щоб легше справлятися з тривогою чи болісними відчуттями, їх можна візуалізувати.
Уяви в себе на колінах відкриту книжку з чистими аркушами. Тепер уяви там тривогу чи відчуття у вигляді малюнка. Як він виглядає? Роздивись уважно.
Тепер закрий цю уявну книжку. Нехай вона собі лежить поруч. А ти продовжуй займатися справами. Якщо треба кудись іти, можеш «узяти» книжку з собою. Але не відкривай, просто знай, що вона є.
Вправа «Листя в струмку» 
Якщо зараз вас мучить якась нав'язлива думка, спробуйте відразу ж виконати цю вправу. Якщо таких думок немає, потренуйтеся на рожевих слонах.
Влаштуйтеся зручніше. Вправу можна виконувати із заплющеними чи відкритими очима – як вам більше подобається.
Тепер викличте в уяві образ струмка. Уявіть собі якомога виразніше і цей струмок, і ліс, через який він протікає. Звертайте увагу на все, що бачите, чуєте, нюхаєте та відчуєте.
Уявіть, що шукаєте місце на березі струмка, щоб відпочити. Переконайтеся, що тут зручно.
З ближніх дерев раз у раз зриваються листя, летять униз і падають на воду. Спостерігайте за листям - вони повільно пропливають повз.
Якщо вам на думку спаде неприємна думка, на секунду прийміть її до уваги, а потім уявіть, як двома пальцями знімаєте її з чола і кладете на один з листя. Можете також уявити, що записуєте свою думку на аркуші або прикріплюєте до нього картинку.
А тепер спостерігайте за тим, як аркуш із вашою думкою повільно пропливає повз. Після цього слідкувати за ним необов'язково. Але не треба й підганяти його. Можливо, рано чи пізно він сам зникне за поворотом. Або у вас з'явиться інша думка. Вчиніть з нею так само.
Постарайтеся не змінювати думки, які ви відправляєте в плавання на листі. Не змінюйте і швидкість потоку. Просто спостерігайте, як ваші думки на листі пропливають повз.
Якщо думки збилися зі шляху або ви спіймали себе на тому, що слідуєте за одним з листя, просто прийміть це до уваги і спокійно, не злившись, поверніться на колишнє місце на березі.
Деякий час продовжуйте в тому ж дусі: записуйте всі думки, що виникають у вас на листі, а потім спостерігайте, як ті пропливають повз.
Коли ви наступного разу помітите нав'язливу думку, свідомо викличте в пам'яті образ струмка.
З кожним повторенням метафора ставатиме все більш реальною і вам буде легше відпускати свої думки.

понеділок, 21 квітня 2025 р.

Протидія вербування дітей та підлітків

З метою інформування ліцеїстів та педагогічних працівників про недопущення поширення російської пропаганди серед дітей, запобігання їх вербуванню та залученню до диверсійної діяльності, з урахуванням ризиків вербування, з якими можуть зіштовхнутися неповнолітні, зокрема під час перебування у соціальних мережах, а також необхідністю організації роботи щодо профілактики потрапляння підлітків у ситуації вербування російськими спецслужбами та залучення їх до протиправної діяльності  в нашому закладі були підготовлені інформаційні буклети.

Учні та батьки отримали інформацію через навчальну платформу у спільноті "Соціально-психологічна служба", спільній учнівській групі у Телеграмі  про актуальні загрози, що можуть виникати в підлітковому середовищі. Учні отримали практичні поради у разі виявлення підозрілої інформації.