четверг, 30 апреля 2020 г.
Як зробити процес виховання приємним для всієї родини
Відео про те, як виховувати покоління WWW. Рецепти розмов з дитиною цифрового покоління.
Виховання дитини
В цьому відео ви розглянете, що таке виховання дітей та які можуть виникнути проблеми під час виховання.
среда, 8 апреля 2020 г.
Моя хата не скраю, або Реагуємо на ознаки насильства над дитиною
Більшість
дітей не повідомляє дорослим про пережите насильство через різні причини. Тому
педагоги та інші працівники закладу освіти мають бути спостережливими, щоб
виявити тих учнів, які перебувають у стані стресу, можливо, викликаного
конфліктами й насильством. Від уважного ставлення дорослих і їхньої реакції на
симптоми неблагополуччя в поведінці та настрої дітей
залежить,
чи буде допомога своєчасною.
Як розпізнати стрес, викликаний насильством
дитина пропускає конкретні або
всі уроки;
запізнюється
на уроки, відмовляється від участі в позаурочних заходах без об’єктивних або з
надуманих причин;
часто скаржиться на погане
самопочуття під час уроків;
замикається
в собі, уникає друзів, однокласників, самоізолюється або ігнорує конкретних
учнів;
втрачає інтерес до навчання та
іншої діяльності, має низьку успішність;
не довіряє одноліткам і дорослим,
має низьку самооцінку, невпевнена в собі;
не здатна концентруватися на
виконанні завдання, неуважна, забудькувата;
постійно або часто перебуває у
стані тривожності, напружена;
боїться гучних звуків і різких
рухів, ляклива;
постійно
або часто має поганий настрій, пригнічена, або, навпаки, гіперактивна,
дратівлива, агресивна;
має різкі й безпричинні перепади
настрою;
губить
або псує особисті речі та шкільне приладдя;
одягнута в розірваний або
зім’ятий одяг;
часто з’являються синці на тілі;
не пояснює причини вищеописаних
станів і поведінки або вигадує пояснення.
Куди звертатися у випадку насильства
Педагогам
важливо знати та надавати інформацію учням, куди вони мають звертатися по
допомогу у випадку проявів насильства. Зокрема до:
поліції;
центру соціальних служб для
сім’ї, дітей та молоді;
управління сім’ї та молоді
районної, міської чи обласної держадміністрацій;
громадських
організацій, які надають допомогу жертвам насильства;
психолога,
соціального педагога, класного керівника тощо;
близької людини;
«гарячих ліній».
На які «гарячі» лінії
телефонувати та які послуги отримати
Безплатні
«гарячі» телефонні лінії:
національна «гаряча лінія» з
попередження домашнього насильства —
–
0 800 50 03 35 та 11 61 23 (безплатно з міських
телефонів), 386 — для абонентів Київстар, Водафон;
–
0 800 50 02 25 та 11 61 11;
Омбудсмен з прав дитини в Україні
Микола Миколайович Кулеба:
0 44 255 64 50;
єдиний
телефоний номер системи надання безплатної правової допомоги: 0 800 21 31 03.
Особам, які
постраждали від насильства, і зателефонували на «гарячі лінії», нададуть:
інформаційні консультації — інформація
про організації та установи, до яких можна звернутися у конкретній ситуації,
перелік документів, які необхідно підготувати для звернення тощо;
психологічні консультації — поради та
підтримка психолога анонімно по телефону;
правову допомогу — консультації та рекомендації юристів щодо
конкретної ситуації, поради про правильне складання необхідних документів тощо.
На замітку вчителю. Як запобігти булінгу в учнівській спільноті.
Агресор і жертва мають
приблизно однакові стартові позиції, які призвели до булінгу.
Невпевненість у собі одного та бажання ствердитись за
рахунок слабшого проти невпевненості в собі та відсутності можливості постояти
за себе. У цій битві немає
переможців, тому допоможіть дітям вийти із ситуації
«безболісно»
- Якщо ви помітили або запідозрили булінг, повідомте адміністрацію навчального закладу.
- Не приховуйте випадки булінгу в класі заради збереження репутації школи. Доведіть до відома батьків дітей ситуацію з обох сторін конфлікту.
- Залучіть психологічну службу до розв’язання проблеми.
- Не ігноруйте прояви агресивної або провокативної поведінки учнів. Негайно втручайтеся у конфлікт.
- Не підтримуйте жодну сторону учасників конфлікту.
- Ретельно аналізуйте причини виникнення булінгу. Не шукайте винного.
- Допоможіть однокласникам потурбуватися про того, кого ображають. Будьте неупередженими у своїх оцінках, діях і висловлюваннях.
- Говоріть з учасниками конфлікту наодинці. Не вимагайте від них публічних пояснень чи вибачень. Створіть умови, щоб ситуація не повторилася.
- Розкажіть дітям, що таке насилля. Можливо, булери самі потерпають від агресії батьків, старших братів або сестер і просто копіюють звичну модель поведінки.
- Створіть у класі атмосферу довірливого спілкування, шукайте спільні інте реси, об’єднуйте дітей.
- Будьте прикладом толерантного й виваженого ставлення до інших.
- Покажіть дитині, що вона не наодинці з проблемами, підтримайте її й дайте зрозуміти, що вона може розраховувати на вашу допомогу.
- Проконсультуйтеся з практичним психологом. Не залишайте справу, як є, сподіваючись, що ситуація сама зійде нанівець. Без допомоги фахівця не обійтися.
среда, 1 апреля 2020 г.
Жодного дня без творчості.
Історики культури вважають, що людство винайшло мистецтво і творчість, щоб заповнити ними свій вільний час. Подякуємо нашим далеким предкам за це, адже карантин удома без творчих занять — це просто таки тюремне заслання. Креативні мама та тато, донька та син можуть власноруч строрювати цікаві поробки з підручних матеріалів та ділитися ними в вайбер-групі. Сподіваємося, карантин не триватиме аж так довго, але ви точно закохаєтеся в прості милі саморобки, які можна створювати щодня зі своєю сім’єю...
Для дітей, які люблять малювати, теж є суперідея — навчитися малювати мультяшних героїв.
Успіхів!!!
Вчителям та батькам: як мотивувати учнів під час дистанційного навчання
Моя дитина не хоче самостійно засвоювати матеріал, наданий вчителями... Ми втомилися від великого обсягу інформації, яку треба опанувати вдома... Не всі учні виконують завдання, надані в дистанційному форматі... Як заставити дитину все вчити самостійно?
З такими проблемами зіткнулися вчителі та батьки, коли школа перейшла на дистанційне навчання.
Одним з найважливіших факторів успішного дистанційного навчання є правильна мотивація учня. Велику частину часу онлайн-учень проводить в самостійному освоєнні матеріалу. Для цього необхідні концентрація уваги, наполегливість, бажання вчитися.
У дистанційному навчанні багато видів традиційної мотивації працюють не так ефективно, як в традиційній школі. Але деякі, навпаки, набувають особливого значення. Ось на них і слід спиратися батькам і педагогам.
Що традиційно мотивує дитину у навчанні?
• Хороші оцінки.
• Схвалення.
• Успіх.
• Заохочення батьків та педагогів. Подарунки та бонуси.
• Перспектива випередити або наздогнати однолітків.
• Страх.
• Прогнози на майбутній успіх чи невдачу в житті та кар'єрі.
• Радість пізнання.
• Можливість самореалізації.
У дистанційному навчанні є свої нюанси. Дитина не може порівняти свої досягнення з успіхами інших дітей. Вона ніби замкнена у власному онлайн просторі. Єдиним критерієм її успішності є результат оцінювання вчителем. Іноді це просто кількість набраних в тесті балів. Але дитині важлива так само і більш розгорнута характеристика його відповіді. Ось тут дистанційне навчання має значні переваги перед звичайною школою, де вчитель і учень обмежені часом уроку, і вчитель просто не встигає дати якісну оцінку зусиль учня. В онлайн-школі це можливо. Ні вчитель, ні учень не обмежені в часі. Важливу роль набуває діалог між учителем і учнем. Як письмове, так і усне онлайн-спілкування. Потрібно, щоб учень отримував якісний зворотний зв'язок. Це додатково стимулює його.
Часто використовується батьками і інший стимул у навчанні - це страх. Цей метод базується на тому, що дитина боїться, що, не виконавши якусь роботу, отримає небажані наслідки. Припустимо, батьки позбавлять дитину якихось благ. Чи не дозволять йому грати в комп'ютерні ігри, обмежать його самостійність. Це система батога і пряника.
Страх в якійсь мірі мотивує дитину. Але це мотивація низької якості. У цьому випадку дитина виконує завдання недобросовісно, не для того, щоб отримати знання, а для того, щоб не бути покараним.
Страх, матеріальні стимули, оцінки, прогнози на майбутнє, змагання, боротьба за першість - це фактори зовнішнього мотивації, вони нестабільні і часто орієнтовані на негативні сторони особистості (заздрість, марнославство, жадібність).
Найстійкіший ефект має внутрішня мотивація, усвідомлене і радісне прагнення до знань, як до джерела нескінченного розвитку, самореалізації, пошуку і досягнення супутнього успіху. Таку мотивацію можна назвати когнітивної мотивацією.
Усвідомлена (когнітивна) мотивація
У дистанційному навчанні головну роль грає когнітивна мотивація. Тобто мотивація усвідомленої дії. Коли дитина виконує роботу не через страх і не для того, щоб виділитися з ряду однолітків або отримати винагороду, а для того, щоб отримати знання. Стати розумнішими, розширити свої горизонти, піднятися в своєму особистісному розвитку.
Це найбільш складна мотивація для дитини, який ще не усвідомлює себе самостійною особистістю, не розуміє свого місця в соціумі, не розуміє, як знання з біології або фізики можуть допомогти йому стати успішним і щасливим. Тому завдання вчителя знайти ці стимули. Підвищити його мотивацію.
Як це зробити? Це вже питання техніки. Педагогічної майстерності. Найголовніше в будь-якому навчальному процесі підтримання інтересу до предмета, який викладається. Дуже часто вчитель хоче максимального поглиблення в свій предмет і насичує уроки зайвою і важкою інформацією. І якщо на звичайному уроці в традиційній школі він може бачити безпосередню реакцію своїх учнів і коригувати подачу матеріалу, то у віртуальному - це можливо тільки постфактум, коли вчитель побачить результати під час виконання тестових завдань.
Складна інформація, яка використовується без урахування вікових і психологічних особливостей дитини, не сприяє його внутрішньої мотивації. Завдання вчителя – зробити матеріал максимально доступним. І в той же час цікавим, наочним і стимулюючим до розширення знань. Завжди більш виграшними є уроки ілюстровані і, ті, які спонукають дитину до співтворчості, до пошуку. Перетворюють його не просто в поглинача готової інформації, а у дослідника, який сам відкриває закони, виробляє теорії, докопується до суті.
З іншого боку, навчання не може бути постійною розвагою. Іноді, а точніше, часто воно вимагає зусиль (розумових, фізичних, психологічних). І дитині рано чи пізно доведеться з цим змиритися. Щоб не шукати легких шляхів, не отримуючи ніякого результату від перегляду красивих мультиків або веселих картинок.
Як мотивувати дитину до самостійної роботи і навчання?
Часто це є складним питанням для батьків. Їм хотілося б, щоб дитина вчилася із задоволенням і легко. Учень завжди більше зацікавлений в тому навчанні, яке йому подобається і яке демонструє його успішність. Він може задати питання: «Для чого потрібно вчитися?»
«Якщо будеш добре вчитися, я тобі куплю ... я тобі дозволю ... я тобі дам ... ти зможеш ... « – так батьки іноді залучають своє чадо в мережі навчання. На жаль, діти не сприймають прислів'я «Без праці не виловиш і рибку зі ставка», з тієї простої причини, що їм не потрібно працювати для видобутку рибки. Навіщо напружуватися? Все у них є. І смачна їжа, і розваги, і улюблені іграшки, і престижні гаджети. Батьки не дають їм можливості мріяти, вони швидко і без проблем здійснюють будь-яке дитяче бажання. Це неправильно, тому що знецінює бажане. Те, що дається легко і завжди доступно, ніколи не стане предметом боротьби за його володіння. Чи не змусить людину відчути радість від досягнення результату. І навпаки, чим менш доступними щось, тим більше бажання у людини цього досягти, домогтися, отримати.
Звичайно, мотивувати дитину можна і за допомогою матеріальних стимулів, і за допомогою обіцянки нових можливостей, які дитина отримає в обмін на свої успіхи в навчанні. Це можуть бути досить сильні стимули, але вони тимчасові. Коли дитина досягне покупки планшета, велосипеда, скутера і т.ін., він перестане вчитися. Тобто для того, щоб він продовжував навчання, батькові доведеться знаходити нову приманку. Матеріальний стимул мотивує на досягнення ситуативного результату. А нам потрібно домогтися того, щоб мотивація була стійкою, внутрішньої і не залежала від наявності велосипеда і інших цікавих гаджетів.
Які внутрішні мотиватори можна використовувати?
• Отримання знань потрібно для здійснення мрії.
• Отримання знань робить тебе самостійним.
• Отримання знань розширює простір твого існування.
• Отримання знань допоможе тебе знайти своє місце в житті, своє покликання.
• Отримання знань навчить тебе бути щасливим.
• Отримання знань приносить людині впевненість у собі, радість, щастя.
Фактори, які можуть сприяти мотивації:
• Віра в себе. (Я це зможу! Я досягну високого рівня! Я змушу себе це зробити! Я піду до кінця!)
• Усвідомлення своїх здібностей як недостатньо розвинених. Моє незнання – постійний стимул до розвитку. (Мені ще не вдається вирішити цю задачу, необхідні додаткові знання! Я ще не вмію писати твір на належному рівні, але хочу навчитися!)
• Грамотна похвала.
Роль батьків:
Значний вплив на розвиток мотивації навчання можуть надавати батьки. Для формування позитивної мотивації батькам можна спиратися на наступні поради:
• цікавитися справами, навчанням дитини;
• допомагати при виконанні домашніх завдань у формі ради, не придушувати самостійність і ініціативність;
• пояснювати дитині, що його невдачі в навчанні - це недолік прикладених зусиль (щось не довчив, що не допрацював);
• частіше хвалити дітей за їхні успіхи, тим самим давати стимул рухатися далі.
Роль учня:
Кожна дитина має свої природні задатки, які може розвинути або занапастити, якщо не буде їх розвивати. Розвиваючи то, що має, людина набуває нових задатків, які допомагають їй досягти успіху. Якщо людина не йде вперед у своєму розвитку, вона навіть не стоїть на місці, а починає деградувати. Особливо це помітно в сучасному стрімкому світі, де щодня відбувається тисячі відкриттів. Стояти на місці не можна! Але для того, щоб дитина це зрозуміла, потрібні:
• Ентузіазм. Зацікавленість дитини в результаті.
• Внутрішня мотивація. Чому мені це потрібно? Навіщо?
• Організація процесу так, щоб він захоплював. Як, коли, скільки часу на це витратити?
У дистанційному навчанні роль учня величезна. Можна сказати, вона домінує над роллю дорослого, який може контролювати, примушувати, стимулювати, але це ніколи не буде мати ефекту, якщо сама дитина не розвине свою внутрішню когнітивну мотивацію до навчання. Завдання дорослого - допомогти йому це зробити.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)