- - Чи
відомі вам прізвища Ніла Хоува та
Вільяма Штрауса ?
Це
американські вчені, автори «Теорії поколінь»,
розробленої у 1991 р.
«Теорія поколінь» Ніла Хоува
та Вільяма Штрауса базується на твердженні, що історія суспільних
процесів циклічна й «повторюється» кожні 80–90 років. За цей час суспільство
проходить чотири етапи: підйому (у суспільстві домінує бажання групуватися й
об’єднуватися), пробудження (переважає бажання автономії та індивідуальності),
спаду (процвітання індивідуалізму) і кризи (руйнування старих суспільних
інститутів і поява нових).
За один такий цикл постають чотири покоління. Під поколінням мається на
увазі сукупність людей, які народилися у проміжок часу приблизно 20 років.
Вони належать до однієї історичної епохи, мають подібні погляди й цінності, а
також особливостей виховання.
Багато науковців критикують цю теорію за її стереотипізацію, проте
дослідження в різних країнах показують, що вона таки спрацьовує.
Нині у закладах освіти співіснує чотири покоління
людей :
· - покоління Х (45-50 років і старші) – цінують вищу
освіту, роботі приділяють більше уваги, ніж сім’ї, поважають стабільність,
дуже відповідальні, терплячі, економні.
· -покоління Y (від 30 до 45 років) – цінують
вільну атмосферу, багато представників розлучені, працеголики, постійно
навчаються на різних курсах, для них важлива
соціальна взаємодія, атрибути успішної людини (квартира, машина,
курорти, бренди тощо), вміють заробляти та накопичувати.
· - покоління Z (люди від 10 до 30
років) –з народження проводять час у своїх гаджетах, безвідповідальні,
не хочуть навчатися, якщо нецікаво, не налаштовані на кар’єру, не прив’язані до сім’ї, не хочуть заводити
дітей, не розуміють цінність стосунків, індивідуалісти, звикли до матеріального достатку.
· - Покоління А (народжені після
2010 р.)- повністю «цифрові діти», багато часу
проводять в смартфонах ,їх складно заставити щось робити силою, знають чого
хочуть, легко сприймають великий об’єм інформації, чутливі, легко говорять
слова любові, компліменти.
Безперечно у кожному поколінні є винятки. Але як часто ми чуємо слова
«Діти зараз зовсім інші».
Покоління Z
та А – це наші сучасні, всім знайомі учні.
Зарубіжні й вітчизняні психологи зазначають, що через
те, що вони багато часу проводять в інформаційному середовищі, у них розвиваються специфічні
психологічні особливості :
·
гіперактивність. Нині збільшується число так званих
«дітей індиго» або дітей з дефіцитом уваги та гіперактивності. Їм важко довго
залишатися зосередженими на чомусь одному, вони дуже непосидючі й тому
розтормошені та гіперактивні. У таких дітей часто виникають проблеми з
успішністю, хоча при цьому вони можуть бути обдарованими в певних сферах
діяльності.
·
схильність до доклінічних форм аутизму. Це не вид психічного
розладу, а спосіб взаємодії зі світом людей, які з дитинства занурені в себе й
не здатні спілкуватися з іншими. Власне, це своєрідний захист від проблем
сучасного життя, по суті – спосіб десоціалізації. Такі діти стають менш
товариськими, живуть у віртуальному світі фантазій і поступово стають
інтровертами.
·
сенсорна депривація. Занурюючись в Інтернет, діти отримують
менше сенсорних сигналів із навколишнього світу. Спостерігається спад
здатності до співпереживання, емпатії.
Ці
психологічні особливості суттєво впливають на вміння дітей співпрацювати,
взаємодіти з оточенням, вирішувати проблемні ситуації, конфлікти.
Окрім цього, різні моделі
поведінки поколінь XYZA
(мотиви, цілі, напрями розвитку; способи спілкування, управління людьми,
вирішення конфліктів) можуть призвести до непорозуміння між дорослими та
дітьми.
Отже, сьогодні дуже важливо навчитись вибудовувати адекватну і продуктивну співпрацю між вчителями та учнями.
