26, 30 листопада та 02 грудня в Красноріченському ліцеї були проведені заняття з елементами тренінгу «Протидія булінгу в дитячому середовищі» для учнів 5-11-х класів.

Під час заняття учні ознайомились із поняттям «булінг» та «насильство»,з формами шкільного булінгу та шляхами їх вирішення .Учні дізнались про те хто ж найчастіше може стати жертвою шкільного булінгу та шляхами їх вирішення .

Учні дізнались про те хто ж найчастіше може стати жертвою шкільного булінгу, інсценізували  Казку про Скріпку ,переглянули відеоролик «Шляхи подолання булінгу»

РЕЗУЛЬТАТИ АНКЕТУВАННЯ УЧНІВ "МОЄ ЖИТТЯ В СІМ'Ї ТА ШКОЛІ"

 

В рамках акції "16 днів проти насильства" серед учнів Красноріченського ліцею було проведено анкетування стосовно проблеми насильства. В анкетуванні прийняло участь 65 учнів.

На поставлені питання ми отримали наступні відповіді:

 1.Чи існує проблема насильства в нашій країні? 

Так- 57                  ні-3             утруднююсь відповісти-6

2. Чи існує проблема насильства, проявів жорстокості у Вашій школі?

Так- 33                  ні-21             утруднююсь відповісти-11

3. Чи існує проблема насильства та проявів жорстокості у Вашій сім’ї?

Так-5            ні-55                     утруднююсь відповісти-5

4. Які, на Вашу думку, основні причини виникнення насильства в учнівському середовищі?

·       культ сили, який пропагується засобами кіно і телебачення-6

·       конфліктні стосунки у сім’ї-30

·       наслідування поведінки дорослих-28

·       кризові явища у суспільстві-14

·       важке матеріальне становище у сім’ї-22

·       низький рівень культури батьків-29

·       вживання наркогенних речовин-32

·       недостатній виховний вплив школи-11

·       комп’ютерні ігри агресивного характеру-14

·       неефективні дії правоохоронних органів-15

·       впевненість у безкарності вчинку-22

·       інше -0

5. Чи доводилось Вам бути свідком насильства (жорстокого поводження) з Вашими друзями, однолітками, школярами?

Так-   36                         ні-29

6. Чи доводилось Вам хоч раз в житті зазнавати ... ?

Види насильства	З боку батьків	З боку вчителів	В учнівському середовищі
фізичне насилля: удари кулаком, ногами, побиття, навмисне нанесення тілесних травм та пошкоджень іншій людині.	6	3	25
психологічне (емоційне) насилля: постійні покрики, приниження, несправедливі звинувачення, залякування, лайка, присвоєння призвіськ, примус до дій, які людина не хоче виконувати.	17	29	24
сексуальне насилля: небажані словесні образи сексуального характеру та дотики; залякування, обман та примус до близькості або проституції; демонстрація порно та розбещення, зґвалтування, ексгібіціонізм, вуайєризм.	1	-	9
нехтування потребами дитини: нехтування фізичними потребами (потреби в їжі, одязі, сні та недостатня захищеність від небезпеки), нехтування медичними потребами, нехтування потребами в освіті та відмова дитині в підтримці, увазі, любові.	4	7	8

7. Уявіть собі ситуацію, що Ви стали жертвою насильства. Ваші дії:

·       буду кликати на допомогу-22

·       звернусь до батьків і все їм розкажу-38

·       звернусь за допомогою до вчителів-15

·       звернусь за допомогою до психолога-21

·       не буду звертатись до дорослих, діятиму на власний розсуд-16

·       інше-5

8. Від кого на Вашу думку, Ви зможете отримати розуміння та допомогу, якщо насильство станеться в Вашій сім’ї?

·       від родичів-30

·       від друзів-30

·       від педагогів-13

·       від психолога-24

·       працівників правоохоронних органі-27

·       Ваш варіант -2

 

Покоління Z та А

 

-     - Чи відомі вам прізвища  Ніла Хоува та Вільяма Штрауса  ?

 Це американські вчені, автори «Теорії поколінь», розробленої у 1991 р.

«Теорія поколінь» Ніла Хоува та Вільяма Штрауса  базується на твердженні, що історія суспільних процесів циклічна й «повторюється» кожні 80–90 років. За цей час суспільство проходить чотири етапи: підйому (у суспільстві домінує бажання групуватися й об’єднуватися), пробудження (переважає бажання автономії та індивідуальності), спаду (процвітання індивідуалізму) і кризи (руйнування старих суспільних інститутів і поява нових).

За один такий цикл постають чотири покоління. Під поколінням мається на увазі сукупність людей, які народилися у проміжок часу приблизно 20 років. Вони належать до однієї історичної епохи, мають подібні погляди й цінності, а також особливостей виховання.

Багато науковців критикують цю теорію за її стереотипізацію, проте дослідження в різних країнах показують, що вона таки спрацьовує.

Нині у закладах освіти співіснує чотири покоління людей :

·            - покоління Х (45-50 років і старші) – цінують вищу освіту, роботі приділяють більше уваги, ніж сім’ї, поважають стабільність, дуже відповідальні, терплячі, економні.

·        -покоління Y (від 30 до 45 років) –  цінують вільну атмосферу, багато представників розлучені, працеголики, постійно навчаються на різних курсах, для них важлива соціальна взаємодія, атрибути успішної людини (квартира, машина, курорти, бренди тощо), вміють заробляти та накопичувати.

·         - покоління Z (люди від 10 до 30 років) –з народження проводять час у своїх гаджетах,  безвідповідальні, не хочуть навчатися, якщо нецікаво, не налаштовані на кар’єру,  не прив’язані до сім’ї, не хочуть заводити дітей, не розуміють цінність стосунків, індивідуалісти,  звикли до матеріального достатку.

·        -  Покоління А (народжені після  2010 р.)-  повністю «цифрові діти», багато часу проводять в смартфонах ,їх складно заставити щось робити силою, знають чого хочуть, легко сприймають великий об’єм інформації, чутливі, легко говорять слова любові, компліменти.

Безперечно у кожному поколінні є винятки. Але як часто ми чуємо слова «Діти зараз зовсім інші».

Покоління Z та А – це наші сучасні, всім знайомі учні.  Зарубіжні й вітчизняні психологи зазначають, що через те, що вони багато часу проводять в інформаційному середовищі, у них розвиваються  специфічні психологічні особливості :

·         гіперактивність. Нині збільшується число так званих «дітей індиго» або дітей з дефіцитом уваги та гіперактивності. Їм важко довго залишатися зосередженими на чомусь одному, вони дуже непосидючі й тому розтормошені та гіперактивні. У таких дітей часто виникають проблеми з успішністю, хоча при цьому вони можуть бути обдарованими в певних сферах діяльності.

·          схильність до доклінічних форм аутизму. Це не вид психічного розладу, а спосіб взаємодії зі світом людей, які з дитинства занурені в себе й не здатні спілкуватися з іншими. Власне, це своєрідний захист від проблем сучасного життя, по суті – спосіб десоціалізації. Такі діти стають менш товариськими, живуть у віртуальному світі фантазій і поступово стають інтровертами.

·         сенсорна депривація. Занурюючись в Інтернет, діти отримують менше сенсорних сигналів із навколишнього світу. Спостерігається спад здатності до співпереживання, емпатії.

Ці психологічні особливості суттєво впливають на вміння дітей співпрацювати, взаємодіти з оточенням, вирішувати проблемні ситуації, конфлікти.

Окрім цього, різні моделі поведінки поколінь XYZA (мотиви, цілі, напрями розвитку; способи спілкування, управління людьми, вирішення конфліктів) можуть призвести до непорозуміння між дорослими та дітьми.

Отже, сьогодні дуже важливо навчитись вибудовувати адекватну і продуктивну співпрацю між вчителями та учнями.

Консультація батькам: "Як допомогти дитині легко адаптуватися до школи"

Дитині важко перелаштуватися на шкільне життя. Деякі діти до кінця першої чверті худнуть, у інших — знижується або підвищується тиск. Діти можуть скаржитись на головний біль, втому, поганий сон, зниження апетиту. Лікарі можуть діагностувати появу шумів у серці, порушення нервово-психічного здоров’я та нездужання. Це ознаки перевтоми. Щоб допомогти дитині адаптуватися, необхідно відрегулювати її режим дня. Хороший фізичний стан дитини залежить від того, скільки вона гуляє на вулиці, як часто рухається, яку їжу їсть, скільки часу проводить за комп’ютером і телевізором. Розпланувати день ліпше разом з дитиною.

Якщо адаптація проходитиме важко, то вже з першого класу у школяра складеться негативне ставлення до навчання. Це призведе до хронічного нервового напруження і постійних стресів. На початку навчання в школі дитині важливо отримувати радісні та позитивні емоції від спілкування. Не можна піклуватися лише про навчання дитини, забуваючи про її самопочуття в нових умовах. Батькам здається, що дитина має одразу із задоволенням ходити в школу, робити уроки, читати книжки, цікавитися навчанням, а не грою. Батьки говорять дитині: «Ти вже доросла, а значить, маєш цікавитися не іграшками, а навчанням. Чому ти постійно граєшся. Ліпше йди й почитай». 

Першокласник не встиг пристосуватися до нового способу життя, але намагається відповідати вимогам дорослих. До стресу перших шкільних днів додається страх не виконати батьківські настанови. Неможливо стати школярем за мить. Виконувати домашні завдання — це частина шкільного життя, а гра з друзями на вулиці допоможе розслабитися. Потрібно визнати гру природним заняттям першокласника. Говорити варто не лише: «Який молодець, взяв книжку й читаєш!», а й «Як же ти класно вмієш гратися!». Дозвольте дитині взяти в школу маленьку іграшку. Для багатьох дітей іграшка допомагає зняти напруження під час адаптації.

Не варто засуджувати інтерес дитини до іграшок. Це природне заняття для вчорашнього дошкільника. Батьки вважають, що читання і письмо — це «серйозні», «потрібні» заняття, а гра — витрачання часу. Своїм ставленням дорослі показують дитині, що школярем бути добре, а дошкільником — погано. У цій ситуації дитині психологічно дуже складно, їй хочеться гратися, а батьки це засуджують. Заборона і бажання створюють психологічний конфлікт, розв’язати який дитині непросто. Дитина або забороняє собі гратися і пригнічує свої потреби, або мучиться докорами сумління після гри, або йде на конфронтацію «Все одно буду!».

Більшість дітей йдуть у перший клас з великим бажанням стати школярами. Підтримуйте це прагнення: цікавтеся шкільним життям дитини, розпитуйте про школу, діліться своїм досвідом. Це зміцнить її навчальну мотивацію.

Щоб у дитини сформувалося позитивне ставлення до школи, важливо, щоб вона розуміла: вчитися їй під силу, вона може впоратися з навчальними завданнями. Відчуття власної успішності значно полегшує труднощі адаптації та сприяє підвищенню навчальної мотивації. Заохочення має бути конкретним: хваліть не саму дитину, а якусь рису її поведінки, результат діяльності. Якщо ви скажете: «Оленко, ти сьогодні дуже акуратно написала літери!», або: «Михасю, мені дуже подобається хвостик у цієї цифри!», дитина отримає інформацію про те, що потрібно робити, щоб бути хорошим школярем, і зрозуміє, що для неї це можливо. Якщо просто сказати: «Розумниця, відмінно!», то дитина не зрозуміє, за що її хвалять, і їй буде важко зорієнтуватися в тому, яка поведінка є схвальною.

Якщо не знаєте, за що похвалити дитину, знайдіть щось таке, що у неї виходить добре, навіть якщо це всього лише один гачечок, написаний у прописах. Коли у дитини не буде щось виходити, можна звернутися до цього досвіду, щоб допомогти їй повірити у власні сили.

Корисно вчителю! Як привернути увагу класу за 5 секунд.

https://www.youtube.com/watch?v=Uub9s_CzxKQ&ab_channel=%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%2C%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0

Всеукраїнська конференція до 30 річчя психологічної служби у системі освіти України | 23.04.2021

Всеукраїнська конференція до 30 річчя психологічної служби у системі освіти України | 23.04.2021 

Що повинен знати майбутній першокласник?

 

Що повинен знати майбутній першокласник?

 Загальний світогляд:

– Прізвище, ім’я.

– Дата народження.

– Свій вік.

– Ім’я та по батькові батьків.

– Домашню адресу.

– В якій країні живе.

– Знання тварин ( диких, свійських).

– Знання рослин.

– Знання професій, видів спорту, транспорту.

– Уміти пояснювати  природні явища.

– Пори  року, місяці за сезонами, дні тижня.

Мислення :

– Визначення четвертого зайвого.

– Складання  паличок для рахунку.

– Складання фігур із частин.

Пам’ять: 

-Запам’ятати  10 слів або цифр.

– Запам’ятовування картинок, фігур, символів ( до 10 штук).

 Мова :  

– Артикуляція, вимова.

– Відповідати на запитання і задавати їх.

– Будувати розповіді за картинками.

– Складати речення.

– Вивчати напам’ять вірші.

  Моторика: 

– Правильно тримати ручку, олівець, пензлик.

– Уміти креслити пряму лінію.

– Писати друковану літеру за зразком.

– Вирізати з паперу.

– Охайно клеїти.

– Малювати як окремі зразки, так і сюжетні малюнки.

– Виготовляти аплікаціїї.

   Математичні знання: 

– Знати цифри ( від 0 до 9).

– Називати числа в прямому та зворотному порядку.

– Розв’язувати елементарні задачі на додавання та віднімання.

– Співвідносити цифру і число предметів.

– порівнювати по довжині, висоті, ширині;

– орієнтуватися на листі паперу;

– розрізняти форму предметів;

– складати із декількох трикутників, чотирикутників фігури більшого    розміру;

– вимірювати довжину предметів з допомогою умовної міри;

– порівнювати до 10 предметів  різних за величиною;

– ділити коло, квадрат на 2, 4 рівні частини;

– розуміти значення понять “вчора”, “сьогодні”, “завтра”;

– знати дні тижня, їх послідовність;

– уміти називати місяці року.

В межах розвитку мовлення і готовності до оволодіння грамотою майбутньому першокласнику необхідно:

·         уміти чітко вимовляти всі звуки мови

·         уміти визначати місце звука в слові ( на початку, в середині, в кінці);

·         уміти вимовляти слова складами;

·         уміти складати речення із 3 – 5 слів;

·         уміти називати в реченні тільки 2-ге слово, тільки 3-є слово, тільки 4-е слово …;

·         уміти використовувати узагальнюючі  поняття ( вовк, лисиця, ведмідь – звірі);

·         уміти складати оповідання за картиною ( наприклад ” У парку”; “На дитячому майданчику”; “За грибами”, “Відпочинок на морі”…);

·         уміти складати декілька речень про предмет

·         уміти напам’ять читати улюблені вірші;

·         уміти послідовно переказувати зміст казки.

До початку навчання в школі у дитини повинні бути розвинуті елементи математичного уявлення:

·         знати цифри від 0 до 9;

·         уміти рахувати до 10 і у зворотньому напрямку, від 7 до 2 …;

·         уміти називати попередні і наступні числа відносно будь – якого числа в межах першого десятка;

·         знати знаки +, -,=, >, <;

·         уміти порівнювати числа першого десятка ( наприклад, 7<9, 5>2)

·         уміти порівнювати дві групи предметів;

·         уміти складати і розв’язувати задачі на одну дію на додавання і віднімання;

·         уміти порівнювати предмети за кольором,  за формою, за розміром;

·         знати назви фігур: трикутник, квадрат, коло;

·         уміти оперувати поняттями : ” зліва”, ” справа”, “внизу”. “зверху”, “пізніше”, “вперед”, “за”, “між”…;

В межах  уявлень про оточуючий світ майбутньому першокласнику необхідно:

·         уміти розрізняти за зовнішнім виглядом  рослини, поширені в нашій місцевості ( наприклад, клен, береза, соняшник,  череда, ромашка…) і називати їх  ознаки;

·         уміти розрізняти диких і свійських тварин ( корова, ведмідь, лисиця, коза…);

·         уміти розрізняти за зовнішніми ознаками види птахів ( наприклад, сорока, горобець, дятел…);

·         мати уявлення про сезонні ознаки природи ( наприклад, осінь – жовте і червоне листя на деревах, пожовкла трава, збір врожаю);

·         знати назву 1 – 3 кімнатних рослин;

·         знати назви 12 місяців року;

·         знати назви всіх днів тижня.

Крім того, дитина, що готується стати першокласником, повинна знати :

·         в якій країні, в якому місті, селищі, на якій вулиці, в якому будинку живе;

·         повні імена членів родини, мати загальні поняття про різні види їхньої діяльності;

·         знати правила поведінки в громадських місцях і на вулиці.