Моя хата не скраю, або Реагуємо на ознаки насильства над дитиною

Більшість дітей не повідомляє дорослим про пережите насильство через різні причини. Тому педагоги та інші працівники закладу освіти мають бути спостережливими, щоб виявити тих учнів, які перебувають у стані стресу, можливо, викликаного конфліктами й насильством. Від уважного ставлення дорослих і їхньої реакції на симптоми неблагополуччя в поведінці та настрої дітей

залежить, чи буде допомога своєчасною.

Як розпізнати стрес, викликаний насильством

  дитина пропускає конкретні або всі уроки;

  запізнюється на уроки, відмовляється від участі в позаурочних заходах без об’єктивних або з надуманих причин;

  часто скаржиться на погане самопочуття під час уроків;

  замикається в собі, уникає друзів, однокласників, самоізолюється або ігнорує конкретних учнів;

  втрачає інтерес до навчання та іншої діяльності, має низьку успішність;

  не довіряє одноліткам і дорослим, має низьку самооцінку, невпевнена в собі;

  не здатна концентруватися на виконанні завдання, неуважна, забудькувата; 

  постійно або часто перебуває у стані тривожності, напружена; 

  боїться гучних звуків і різких рухів, ляклива;

  постійно або часто має поганий настрій, пригнічена, або, навпаки, гіперактивна, дратівлива, агресивна;

  має різкі й безпричинні перепади настрою; 

  губить або псує особисті речі та шкільне приладдя; 

  одягнута в розірваний або зім’ятий одяг; 

  часто з’являються синці на тілі;

  не пояснює причини вищеописаних станів і поведінки або вигадує пояснення.

Куди звертатися у випадку насильства

Педагогам важливо знати та надавати інформацію учням, куди вони мають звертатися по допомогу у випадку проявів насильства. Зокрема до:

  поліції;

  центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; 

  управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій;

  громадських організацій, які надають допомогу жертвам насильства;

  психолога, соціального педагога, класного керівника тощо;

  близької людини; 

  «гарячих ліній».

На які «гарячі» лінії телефонувати та які послуги отримати

Безплатні «гарячі» телефонні лінії: 

  національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства —

–     0 800 50 03 35 та 11 61 23 (безплатно з міських телефонів), 386 — для абонентів Київстар, Водафон;

–     0 800 50 02 25 та 11 61 11;

  Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба:

0 44 255 64 50; 

  єдиний телефоний номер системи надання безплатної правової допомоги: 0 800 21 31 03.

Особам, які постраждали від насильства, і зателефонували на «гарячі лінії», нададуть:

  інформаційні консультації — інформація про організації та установи, до яких можна звернутися у конкретній ситуації, перелік документів, які необхідно підготувати для звернення тощо;

  психологічні консультації — поради та підтримка психолога анонімно по телефону;

  правову допомогу — консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації, поради про правильне складання необхідних документів тощо.