Як допомогти дітям проживати досвід війни.

 Як батьки можуть допомогти дітям проживати складний досвід війни та зменшити вплив травматичних подій? Ось декілька порад:

• Перш за все, варто допомагати собі. Піклуватись про себе. Знайти і регулярно робити практики стабілізації, відновлення та наповнення. Це може бути прогулянка, бесіда або зустріч з близькими людьми, читання, слухання музики, можливість побути трішки на самоті, подивитись на щось гарне (цвітіння дерев, небо). Важливо пам'ятати, що від вашого стану напряму залежить стан дитини. 
• Говорити та пояснювати дітям те, що відбувається. Будувати діалог на принципах простоти, чесності, прозорості, дбайливості. Якщо дитина не знає значення деяких слів/категорій, таких як війна, агресія, свобода, честь, рівність, — поясніть. Для пояснення можна використовувати метафори чи історії з книжок, проводячи паралелі з реальністю. Зараз є чудова серія мультфільмів "Добро завжди перемагає" (Виробництво: 1+1 Медіа, Анімаград, Мамахохотала 2022), які можна дивитись та обговорювати з дітьми.
• https://m.youtube.com/watch?v=VNnOzhhwsUw&embeds_euri=https%3A%2F%2Frubryka.com%2F&feature=emb_logo
  

• Перед тим, як вступати в діалог з дитиною потурбуйтесь про зоровий контакт ("очі в очі"), якщо дитина маленька — присядьте, щоб бути з нею на одному рівні.

  Чим старша дитина, тим більше ми можемо розказати та відповісти на запитання, які виникають, під час розмови. З підлітком — ведіть діалог. Давайте можливість проговорити свою думку/позицію. Не критикуйте, не знецінюйте, питайте: "Як ти дійшов такого висновку? Де ти знайшов цю інформацію? Розкажи, поділись…"

• Говоріть про ваші наміри зробити все, що залежить від Вас для забезпечення підтримки, безпеки: "Ми робимо все, що від нас залежить, щоб ти був/була в безпеці".

  • Зберігати відносини, бути поряд, підтримувати. Пам'ятати, що ми (люди) — соціальні істоти, і потребуємо підтримки близьких (особливо діти). Ця підтримка може виражатися в обіймах, розмовах, спільному часі та іграх, простих фразах: "Я з тобою", "Розумію, як тобі важко", "Ми впораємось", "Я зроблю все, що залежить від мене, для того, щоб ти був в безпеці", "Я люблю тебе", "Як добре, що ти в нас є"…
  • Допомагати дитині відновлюватись фізично. Повноцінний сон, режим дня, фізичні вправи, прогулянки на свіжому повітрі, здорове харчування — усе це дасть змогу покращити фізичний та емоційний стан.
  • Давати можливість дитині проживати різні почуття. Розповідати, яким чином зробити це екологічно. Наприклад: "Я бачу, що ти розізлився, але бити брата не можна. Ти можеш побити подушку, покричати, потупотіти ногами…" Якщо дитині важко проявляти емоції, зробити це разом з нею: "Давай зробимо це разом. Перетворимось на динозаврів та будемо гарчати".
  • Якщо дитина плаче, бути поряд: "Я бачу, як тобі сумно. Я поряд. Хочеш, щоб я взяла тебе на ручки/потримала за руку/посиділа поряд?" Якщо сумує, цікавитись станом: "Тобі сумно? Розкажеш, що тебе хвилює? Для мене важливо, що з тобою зараз відбувається". Нагадувати, що ви поряд і готові підтримувати: "Я поряд. Я з тобою. Дуже хочу тебе підтримати. Як я можу це зробити?"

    Якщо дитина радіє — а це дуже природньо, не забороняти, а підтримувати: "Як добре, що ти радієш. Мені приємно це бачити".

    Добре, якщо ми зможемо допомогти пропрацюванні емоцій через творчість — малювання, ліпка, ігри, поробки, танці та пісні.

  • Зберігати традиції, які були в родині до початку війни. Якщо ви читали казки перед сном, снідали сирниками або млинцями по суботах, ходили на спільні прогулянки або дивились разом мультики чи фільми, і зараз є можливість традицію зберегти — зробіть це.